Інформаційний портал

ПРО ПРОЕКТ ПОЛОЖЕННЯ, ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ, ЯКІ ТРИВАЛИЙ ЧАС ПЕРЕБУВАЮТЬ В ЛІКАРНЯХ

Сили Уряду та громадянського суспільства об’єдналися для того, щоб створити умови для навчання всіх українських дітей, які тимчасово перебувають на лікуванні в медзакладах – створено проект Положення, що врегульовуватиме цей процес.

Мета  Міністерства освіти і науки, що підтримало ініціативу журналістки Наталії Мосейчук та колективу проекту «Право на освіту», в тому, щоб дати таку ж можливість навчатися пацієнтам з усієї країни.

«Зараз доступ дітей до освіти є одним із пріоритетів МОН. У нас є спеціалізована субвенція для дітей з особливими освітніми потребами – 504 млн  на цей рік, ми створюємо опорні школи, щоб дати рівні шанси на навчання для дітей з міської та сільської місцевостей, зараз працюємо над тим, щоб діти у школах нацменшин мали рівні можливості отримати знання з державної мови. І я вдячна громадськості, що  привернула увагу до проблеми навчання при лікарнях. Освіта для дітей тут може мати навіть більше значення, ніж в інших умовах», – зазначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Вона додала, що в роботі над цим проектом чи не найбільше допоміг досвід двох лікарень Львівської області – «Чорнобильської» та «ОХМАТДИТ». Саме модель навчального процесу в цих закладах лягла в основу Положення, що має масштабувати цей досвід на всю Україну.

Проект Положення прописує основи, на яких може бути організовано навчання  при лікарні. 

Зокрема, передбачено як очне навчання в класах при лікарні, так і біля ліжка дитини. Організацію освітнього процесу здійснює школа, на території обслуговування якої знаходиться медичний заклад.

При цьому необхідні умови (приміщення) для організації освітнього простору має забезпечити керівник лікарні.

Про пріоритетні напрями психологічного супроводу та соціально-педагогічного патронажу учасників освітнього процесу на 2018-2019 навчальний рік

У системі освіти України відповідно до статті 76 Закону «Про освіту» діє психологічна служба, що забезпечує своєчасне і систематичне вивчення психофізичного розвитку здобувачів освіти, мотивів їх поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, гендерних та інших індивідуальних особливостей, сприяє створенню умов для виконання освітніх і виховних завдань закладів освіти.

Метою діяльності психологічної служби є сприяння створенню умов для соціального та інтелектуального розвитку здобувачів освіти, охорони психічного здоров’я, надання психологічної та соціально-педагогічної підтримки всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань системи освіти.

Діяльність психологічної служби у системі освіти України здійснюється практичними психологами, соціальними педагогами, методистами та директорами (завідувачами) навчально-методичних кабінетів/центрів/ лабораторій.

ПЕРШИЙ В УКРАЇНІ ПРОФЕСІЙНИЙ СТАНДАРТ

Професійний стандарт вчителя початкових класів став першим профстандартом в Україні, який затвердили на національному рівні. Він був розроблений Міністерством освіти і науки України спільно з представниками освітянської спільноти та педагогічних вишів.

Міністерство соціальної політики затвердило стандарт «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», оприлюднивши його у відповідному реєстрі

У документі чітко виписана загальна інформація про стандарт, навчання та професійний розвиток вчителя і найголовніше – конкретний перелік його функцій. Їх визначено 8:

  • Планування і здійснення освітнього процесу
  • Забезпечення і підтримка навчання, виховання і розвитку учнів в освітньому середовищі та родині
  • Створення освітнього середовища
  • Рефлексія та професійний саморозвиток 
  • Проведення педагогічних досліджень
  • Надання методичної допомоги колегам з питань навчання, розвитку, виховання й соціалізації учнів початкових класів закладу загальної середньої освіти

ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС: ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Які ключові права та обов’язки вчителів як педагогічних працівників в освітньому процесі визначені законодавством.

Права та обов’язки учителів у закладах загальної середньої освіти визначають:

  • Кодекс законів про працю України
  • Закон України «Про освіту»
  • Закон України «Про загальну середню освіту»
  • інші нормативно-правові акти.

У Законі  України «Про освіту» правам і обов’язкам учителів присвячена стаття 54, що має назву «Права та обов’язки педагогічних,              науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу».

Педагогічні працівники мають право на: академічну свободу.

Що означає «Академічна свобода»

  • свобода викладання
  • свобода від втручання в педагогічну діяльність
  • вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі
  • педагогічна ініціатива тощо
  • розроблення й упровадження авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів (насамперед методик компетентнісного навчання)
  • користування бібліотекою, інфраструктурою закладу освіти
  • доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, використовуваних в освітньому процесі
  • підвищення кваліфікації, перепідготовку

ОСВІТНІЙ ПРОСТІР ЯК СКЛАДОВА ЄДИНОЇ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ ШКОЛИ

Від шкільного дизайну – до освітньої екосистеми

Протягом років існування масової школи ці два аспекти – власне педагогіка та фізичний простір школи –крокували власними шляхами, що не завжди перетинались. Лише наприкінці 20-го сторіччя спільні дослідження педагогіки та шкільного дизайну приводять до розуміння освітнього середовища як цілісної «освітньої екосистеми», в якій педагогічна діяльність є взаємодією між учасниками освітнього процесу, змістом освіти та матеріальними ресурсами.

Освітній простір – це, з одного боку, один з освітніх ресурсів (нарівні з навчальними матеріалами та технологіями, в тому числі цифровими), а з іншого – лише включеність до цілісного освітнього середовища робить ці ресурси дійсно освітнім простором, а не просто комплектом матеріальних вигод. 

Від школи з «дисциплінарним простором»  – до школи з простором розвитку та взаємодії

Концепція освітнього середовища виникає як один з підходів до трансформації шкільної освіти. Суспільство бажає бачити школу простором розвитку та співпраці, як всередині, так і по відношенню до зовнішнього світу. Таким чином,  формуються підходи до сучасного освітнього середовища та зокрема до освітнього простору. 

ОНОВЛЕННЯ ПІДХОДІВ ДО УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ В УМОВАХ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ «НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА»

Нова українська школа (НУШ) – це ключова реформа Міністерства освіти і науки.

 Головна мета – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, а й вміння застосовувати їх у житті.

Формула Нової української школи складається з дев’яти ключових компонентів:

  1. Новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві.
  2. Умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно.
  3. Наскрізний процес виховання, який формує цінності.
  4. Децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну автономію.
  5. Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.
  6. Орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм.
  7. Нова структура школи, яка дозволяє добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя.
  8. Справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.
  9. Сучасне освітнє середовище, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, освітян, батьків не лише в приміщенні навчального закладу.

НОВИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР У ПЕРШИХ КЛАСАХ

У перших класах, що з 1 вересня 2018 року навчатимуться за новим стандартом початкової школи,  має бути організовано 8 навчальних осередків, а їх створення підтримає  держава  спеціальною субвенцією майже в 1 мільярд гривень.

Яким чином має бути влаштований новий освітній простір у Новій українській школі, Міністерство освіти і науки України прописало у спеціальних методичних рекомендаціях для керівників шкіл.

Зокрема, має бути таких 8 навчальних осередків:

ПРО ЗМІНИ В УКРАЇНСЬКОМУ ПОЗАШКІЛЛІ

Міністерство освіти і науки України пропонує 5 ключових змін позашкільної освіти – від створення нової моделі фінансування до модернізації змісту. Про це повідомила генеральний директор директорату інклюзивної та позашкільної освіти МОН Лариса Самсонова 31 липня 2018 року.

Найголовнішою зміною має стати нова модель фінансування позашкільної освіти.

«Якщо  зараз  з місцевих бюджетів фінансується  кожен окремий заклад позашкільної освіти, то надалі ми пропонуємо  запровадити принцип «гроші ходять за дитиною». Щоб направляти кошти на конкретні послуги, а не «стіни». Це стане можливим тоді, коли буде налагоджено облік дітей, вивчено попит і тенденції.

Передусім розглядається введення у позашкіллі вичерпного ваучера. Його ідея проста – ваучер містить у собі певну кількість послуг у позашкіллі, які держава надає для школяра безкоштовно. Школяр зможе скористатися ваучером не тільки у державному закладі позашкільної освіти, але у будь-якій іншій, зокрема, приватній установі. Тобто, батьки школяра обирають заклад, де вчитиметься їх дитина, а держава туди переказує кошти.

Водночас державні кошти на позашкілля зможуть отримувати й приватні заклади та особи, що надають відповідні послуги. Однак їхні програми будуть обов’язково проходити акредитацію.

На впровадження ваучерної системи в майбутньому планують виділяти окремі субвенції з держбюджету. Проте основними залишаться наявні зараз канали фінансування позашкілля з бюджетів різного рівня.

СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСТУПНОСТІ ДОШКІЛЬНОЇ ТА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

        Тенденції розвитку дошкільної та початкової освіти в умовах реформування загальної середньої освіти на засадах Концепції Нової української школи мають багато спільного.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, здоров’я, здатність до творчого самовираження, критичного мислення та інше.

Організація освітнього процесу на принципах наступності та перспективності забезпечить всебічний гармонійний розвиток самодостатньої, ініціативної, компетентної особистості на перших суміжних ланках системи безперервної освіти впродовж життя. Реалізація зазначених принципів у закладах дошкільної освіти і початковій школі полягає у забезпеченні єдності, взаємозв’язку та наскрізної узгодженості мети, змісту, методів, форм організації освітнього процесу з дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.

Обізнаність учителів початкових класів із програмами, методами, прийомами розвитку, виховання і навчання старших дошкільників у закладі дошкільної освіти та ознайомлення вихователів старших груп з освітніми програмами, технологіями навчання, що використовуються у першому класі початкової школи, забезпечить умови для уникнення ситуацій форсування або штучного сповільнення природного темпу розвитку дітей. Змістовий і технологічний аспекти здійснення освітнього процесу в закладах дошкільної освіти і початковій школі мають бути узгодженими з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей.

СХВАЛЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Освітню програму схвалює педагогічна рада і затверджує директор закладу освіти. Процес схвалення освітньої програми фіксують у протоколі засідання педради. Протокол, з усіма належними йому реквізитами, є тим документом, що засвідчує рішення педагогічної ради як колективного органу управління закладом освіти.

Заклади освіти можуть використовувати типові або інші освітні програми. Освітні програми розробляють на основі:

  • державного стандарту відповідного рівня;
  • типових освітніх програм, затверджених Міністерством освіти і науки України;
  • інших освітніх програм, що пройшли експертизу на відповідність державним стандартам.

КОМП’ЮТЕРНІ ДИДАКТИЧНІ ЗАСОБИ У ВИХОВАННІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Освіта XXІ століття спрямована на формування людини нового типу, готової жити в інформаційному суспільстві, розв’язувати нестандартні ситуації, реагувати на стрімкий технічний прогрес. Відтак, нові завдання стоять і перед дошкіллям. Знайти засоби для розвитку сучасних дітей не важко. Потрібно лише говорити з малятами  мовою, яка  найбільш  їм зрозуміла,  на яку діти найкраще відгукуються – мовою гри, фантазії, уяви, а ще – мовою сучасних  ґаджетами. Використання в діяльності закладу дошкільної освіти комп’ютера, мультимедіа та інших технічних засобів дозволяють розширити можливості фахівця щодо  розвитку інтелектуальної сфери, творчих здібностей дитини, формування її особистісних та морально-вольових якостей.

Безумовно, комп’ютерні дидактичні засоби  в жодному разі не замінюють звичайних ігор  і занять, але за умови їх доцільного та  дозованого використання – доповнюють їх, збагачуючи розвивальний процес новими можливостями.

СТАТУТНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Поступово, протягом п’яти років від дати набрання чинності Закону України «Про освіту»,  заклади дошкільної освіти (далі – ЗДО) мають узгодити свою статутну діяльність з новими нормами законодавства. Перенесення термінів законодавством  не передбачено.

Одне з ключових завдань директора ЗДО — організувати розбудову внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Що необхідно зробити?

  1. Запланувати зміни до Статуту

 Статус, організаційно-правову форму, тип закладу визначає засновник (засновники), окреслюючи все це в Статуті ЗДО, який і затверджує.

 УВАГА!  У Статуті ЗДО необхідно розмежувати компетенції засновника (засновників), інших органів управління та його структурних підрозділів відповідно до законодавства. У Статуті варто передбачити різні норми щодо:

  • комплектування груп,  їх типів, наповнюваності;
  • організації освітнього процесу.

РОЗШИРЮЄМО АВТОНОМІЮ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

 Зміни у законодавстві означили чіткі перспективи щодо двох видів самостійності закладів дошкільної освіти.

  1. Фінансова самостійність

Порядок діловодства та бухгалтерського обліку в закладі дошкільної освіти (ЗДО) визначає директор, обираючи, як саме його здійснювати:

  • самостійно;
  • через централізовану бухгалтерію.

 Поступово ЗДО отримують фінансову автономію – стають розпорядниками коштів місцевого бюджету нижчого рівня.

Фінансово автономні ЗДО самостійно:

  • формують і застосовують обрану облікову політику;
  • ведуть бухгалтерський облік;
  • складають фінансову й бюджетну звітність з виконання кошторису.

РОЗВИТОК STEM-ОСВІТИ

Інститутом  модернізації змісту освіти (далі – ІМЗО) розроблено Методичні рекомендації щодо розвитку STEM-освіти у закладах загальної середньої та позашкільної освіти на 2018/2019 навчальний рік (лист ІМЗО від 19.07.2018  № 22.1/10-2573).

Відділ STEM-освіти ІМЗО визначив такі пріоритетні напрями розвитку STEM-освіти на всеукраїнському рівні у 2018/2019 навчальному році:

  • розроблення нормативно-правових, науково-методичних засад впровадження STEM-освіти;
  • сприяння розвитку STEM-освіти:
  • аналіз результативності процесу і динаміки розвитку;
  • шляхи підвищення ефективності упровадження інновацій;

 виявлення проблем та прогнозування подальших тенденцій

ПЛАНУЄМО 2018/2019 НАВЧАЛЬНИЙ РІК У ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Заклад дошкільної освіти  (далі – ЗДО) складає і затверджує план роботи на навчальний рік та оздоровчий період, конкретизуючи організацію освітнього процесу.

УВАГА! Немає норми погоджувати план роботи ЗДО з органом управління освітою чи іншими органами. Тому вимога про погодження плану роботи неправомірна.

ЗДО самостійно визначає завдання на новий навчальний рік: на основі аналізу роботи за минулий рік,  ураховуючи виявлені проблеми й потреби закладу.

Кількість ключових завдань, над якими працює колектив, залежить від кількості груп, режиму роботи тощо. Це може бути три-чотири завдання на рік, з яких: одне-два — передбачені попереднім планом роботи, їх конкретизують, розширюють інші два — нові.

 Для ЗДО із сезонним перебуванням дітей, 1-/2-групових, з групами короткотривалого перебування завдань може бути одне-два.

 Усі заходи в плані роботи ЗДО підпорядковують визначеним завданням.