ЯК ПІДВИЩИТИ МЕДІАГРАМОТНІСТЬ: І ТЕОРІЯ, І ПРАКТИКА

Марина ДОРОШ, 
журналістка, експертка з медіаграмотності

ГО «Український інститут медіа та комунікації»,

 головна редакторка сайту MediaSapiens

ГО «Детектор медіа» (2014-2018 рр.)

 

Уміти критично сприймати інформацію нині має кожен. Бо інформація у медіа може бути неправдивою. Відповідно, і рішення, які чи то керівник закладу освіти, чи вчитель, чи будь-яка людина прийматиме на її основі, можуть бути хибними. Тому все більше зусиль освітяни, науковці, громадськість спрямовують на впровадження та підвищення медіаграмотності. Один зі шляхів цього досягти — формувати свідомого медіаспоживача.

Медіаграмотність — це сукупність знань, навичок та умінь, які дають людям змогу аналізувати, критично оцінювати і відповідально створювати повідомлення з медіа різних типів.

Про платформу

Крок до цього зробила німецька неурядова організація n-ost, вирішивши створити в інтернеті збірник вправ з медіагорамотності. Так з’явилась освітня платформа «Медіанавігатор». Використовувати вправи можна як у формальній, так і неформальній освіті, зокрема дорослих.

В Україні найвідомішими ініціативами з упровадження медіаграмотності у навчання є проекти підготовки вчителів Академії Української Преси, Всеукраїнський експеримент із впровадження медіаосвіти, що реалізує Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, проект «Вивчай та розрізняй» від IREX.

Організатори платформи згуртували педагогів та медіекспертів із різних країн, які розробили такі вправи, що можна використати для навчання медіаграмотності на тренінгах у будь-якій із цих країн. Над платформою працювали фахівці з України, Молдови, Вірменії, Білорусії, Росії, Грузії, Німеччини, а у 2017 році до них приєдналися фахівці з Латвії, Киргизстану, Румунії, Польщі та Сербії.

Під час воркшопів у Берліні та Києві з понад 200 запропонованих фахівцями вправ редакційна група обрала 40 ліпших. Усі їх адаптували.

Як скористатися платформою

Платформа безплатна, реєструватися не потрібно. Щоб виконати ту чи ту вправу, зайдіть на сайт medianavigator.org у вкладку «Тулкіт». Тут розміщені вправи з навчання медіаграмотності.

Є фільтри, що дають змогу обирати вправи для певної цільової аудиторії:

  • дітей;
  • підлітків;
  • дорослих.

Також можна змінювати рівень залежно від ваших знань, умінь, навичок із медіаграмотності: початковий чи просунутий.

Фільтрувати вправи зможете за такими темами:

  • пошук та збір інформації;
  • етика (у роботі з інформацією);
  • соціальні медіа;
  • фактчекінг;
  • новинна грамотність;
  • реклама;
  • дезінформація;
  • стереотипи;
  • створення медіапродукту та інші.

Та за такими формами роботи: індивідуальна чи групова, і формами вправ:

  • дебати;
  • дискусія;
  • мозковий штурм;
  • гра;
  • кейси.

ВИ МАЄТЕ ЦЕ ЗНАТИ

Хто є учасниками платформи

Переважно це вчителі та викладачі шкіл і вишів, а також представники неформальної освіти та журналістики. Серед українських учасників — педагоги, зокрема, Сергій Горбачов, директор київської спеціалізованої школи № 148 ім. Івана Багряного, та представники громадських організацій — Академія Української Преси, IREX, «Детектор медіа». Білоруську делегацію представляли Тамара Мацкевич та Елла Якубовська. Пані Мацкевич — голова громадського об’єднання «Товариство білоруської школи», яке запустило методичний портал для вчителів, онлайн-курс із медіаграмотності для вчителів та фейсбук-сторінку «Медыяадукатар». У Білорусії медіаосвіта розвивається найперше завдяки зусиллям педагогів-ентузіастів. Підтримки з боку держави немає. Вірменію представляв Гегам Варданян із Центру медіаініціатив. Їх сайт є основною платформою у країні для критики та аналізу засобів масової інформації. Центр розробляє плани уроків, підказки й навчальні ігри для шкіл і тісно співпрацює з міністерством освіти для інтеграції медіаграмотності у шкільну програму. Грузію — Тамар Кінцурашвілі, керівниця Фонду розвитку ЗМІ. Організація започаткувала проект Myth Detector — це сайт, де розвінчують фейки російської пропаганди, крім цього, організація проводить тренінги з перевірки інформації. Щодо Росії, то її участь у проекті викликала сумнів. Адже, зважаючи на засилля пропаганди, майже повну відсутність незалежних ЗМІ, зрозуміло, що із медіаосвітою там справи погані. Однак російські учасники, здебільшого викладачі вишів, повідомили, що в окремих місцевостях медіаграмотність упроваджується. Оскільки країна велика, то трактування поняття «медіаграмотності» відрізняється в різних організаціях — часто йдеться про онлайн-безпеку і дуже рідко — про критичне мислення й новинну грамотність. Тому участь у проекті була б для них корисною.

Які вправи є на платформі

Мета кожної вправи — розвинути певну навичку з медіаграмотності. Вони написані просто, чітко, доповнені інструкціями для тренера.

Учасники проекту потурбувалися, щоб вправи були якомога універсальнішими. Та стовідсотково досягти цього складно, оскільки кожна країна має свій бекграунд та актуальні теми для розгляду. Тому ухвалили рішення відмовитись від будь-яких політичних тем та історичних прикладів.

У вправах, де мають бути використані приклади зі ЗМІ, тренерам запропоновано адаптувати завдання під свою аудиторію, дібравши приклади з місцевих медіа.

Для кожної вправи визначено мету, обладнання, необхідне для її виконання, опис, поради тренеру. Також дібрані додаткові матеріали: корисні посилання, публікації у ЗМІ та методичні рекомендації для тренерів.

Платформа розвивається — цього року організатори додали у збірник кілька нових вправ та створили групу «Медіаграмотність для всіх» у Фейсбуці (www.facebook.com/groups/medianavigator). Єлизавета Кучерова, координаторка проекту з n-ost, зазначає, що організація планує і надалі розвивати проект. Заплановано додати у тулкіт (збірник вправ) нові вправи та теми, бо не всі представлені рівномірно. Також є ідея створити мовні версії платформи. Організатори проекту закликають користувачів лишати відгуки про вправи. Ще одна мета проекту — формувати спільноту медіатренерів з фокусом на Східну Європу, які ділилися б досвідом та розширювали коло фахівців з медіаграмотності.

Перевірте свої знання з медіаграмотності за допомогою вправ, наведених у Додатку. Ці вправи можете виконати для підвищення вашої медіаграмотності, а також, наприклад, під час тренінгу з навчання медіаграмотності. Запропонуйте виконати їх педагогам, а вони — учням.

Розпізнаємо «fake news»

Один з основних показників медіаграмотності — вміння розпізнавати фейкову інформацію. Медіа впливають на різні сфери нашого життя, зокрему професійну. Рішення, прийняті на основі хибної інформації, будуть недалекоглядними та ризикованими. Користуйтеся правилами, які допоможуть уникати фейків, зокрема:

  • перевіряйте вихідні відомості та стиль видання;
  • розрізняйте маніпулятивні заголовки;
  • шукайте посилання на першоджерело новини;
  • перевіряйте інформацію на кількох ресурсах.

Детальніше про всі правила розпізнавання «fake news» — у матеріалі «Інформація в інтернеті: правила, як розпізнати фейк».

За матеріалами видавництва  MCFR Освіта