ЯК СТВОРИТИ ІНКЛЮЗИВНЕ СЕРЕДОВИЩЕ У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

Інна ГОРБЕНКО, 
канд. пед. наук, доцент кафедри управління

Київського університету імені Бориса Грінченка

1. Застосовуйте принципи інклюзивного закладу
2. Запровадьте зміни в організаційній культурі та освітній політиці закладу

Інклюзивне навчання — система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення до освітнього процесу всіх його учасників (ст. 1 Закону України «Про освіту»). Для інклюзивного навчання у закладі освіти мають бути створені такі умови, за яких усі діти матимуть однаковий доступ до освіти, у тому числі і діти з особливими потребами. Такий підхід дає можливість усім учасникам освітнього процесу отримати досвід, знання, які сприяють подоланню упереджень й дискримінації та формуванню позитивного ставлення до тих, хто «відрізняється».

Отже, інклюзивний заклад — заклад освіти, який забезпечує інклюзивне навчання як систему освітніх послуг, зокрема:

• адаптує освітні програми та плани, фізичне середовище, методи та форми навчання;
• використовує наявні в громаді ресурси;
• залучає батьків;
• співпрацює з фахівцями для надання додаткових послуг відповідно до різних освітніх потреб дітей;
• створює позитивний клімат в освітньому середовищі.

Як перетворити звичайний заклад освіти на інклюзивний?

Застосовуйте принципи інклюзивного закладу

Щоб створити інклюзивне середовище у закладі освіти, врахуйте основні принципи інклюзивного закладу. Вони полягають у тому, що:

• усі діти мають навчатися разом у всіх випадках, коли це можливо, попри певні труднощі чи відмінності, що існують між ними;
• заклади освіти мають:
  – визнавати і враховувати різні потреби дітей, узгоджуючи різні види і темп навчання;
  – забезпечити якісну освіту для всіх, розробивши відповідні освітні програми, стратегії викладання, використовуючи ресурси та партнерські зв’язки зі своїми громадами;
• діти з особливими освітніми потребами мають отримувати додаткову допомогу, яка сприяє забезпеченню успішності процесу навчання;
• інклюзивні заклади формують солідарність, співучасть, взаємоповагу, розуміння між дітьми з особливими освітніми потребами та їхніми ровесниками.

Інклюзивна освіта включає визнання рівної цінності для суспільства всіх дітей і педагогічних працівників, а також:

• підвищення ступеня участі дітей в освітньому процесі й заходах поза закладом освіти та одночасне зниження рівня ізольованості окремих дітей;
• зміни в політиці закладу освіти, практиці та культурі з метою приведення їх у відповідність з різноманітними потребами дітей, які навчаються в закладі освіти;
• подолання бар’єрів на шляху отримання якісної освіти та соціалізації всіх дітей, у тому числі дітей з особливими освітніми потребами;
• аналіз і вивчення можливостей подолання бар’єрів і покращення доступності закладів освіти для окремих категорій дітей;
• переконання, що відмінності між дітьми — це ресурс, що сприяє педагогічному процесу, а не перешкоди, які необхідно долати;
• визнання прав дітей на отримання освіти у закладах освіти, розташованих за місцем проживання;
• визнання ролі закладів освіти не тільки в підвищенні академічних показників дітей, а й у розвитку місцевих громад;
• розвиток партнерських відносин між закладами освіти і місцевими громадами.

Аби ефективно керувати інклюзивним закладом, керівник повинен уміти розробляти та застосовувати гнучку процедуру управління, перерозподілу навчальних ресурсів, урізноманітнення можливостей навчання, мобілізації взаємодопомоги, підтримки дітей, які відчувають труднощі у навчанні, і розвитку тісних стосунків з батьками та громадою. Успішне управління закладом освіти залежить від активної і творчої участі педагогів і персоналу, а також розвитку ефективної взаємодії та роботи у команді для задоволення потреб дітей.

Керівник і власник закладу освіти несуть відповідальність за організацію, стан та якість інклюзивного навчання (Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затверджений постановою КМУ від 15.08.2011 № 872).

Запровадьте зміни у закладі

Аби створити інклюзивне середовище в закладі освіти, слід розвивати та запроваджувати такі взаємопов’язані напрями, як:

• організаційна культура;
• освітня політика на рівні закладу (внутрішні нормативні документи);
• інклюзивна практика.

Організаційна культура

Рівень організаційної культури закладу освіти розкривається через усвідомлення суспільної місії закладу освіти та її відмінності від інших закладів, а також цінностей та норм, на які вона спирається в своїй роботі.

Щоб визначити можливості та умови, які дадуть змогу встановити єдність у ціннісних орієнтаціях колективу закладу, слід здійснювати спільну діяльність на основі бажаних ціннісних орієнтацій. Тому найліпші результати інклюзивна освіта має тоді, коли весь колектив закладу готовий реалізовувати її ідеї в повсякденній діяльності.

Оскільки заклади освіти покликані задовольняти освітні, емоційні і соціальні потреби дітей, вони мають бути готовими до змін та адаптацій відповідно до потреб усіх дітей, а не навпаки. Відтак актуальними стають:

• постійний професійний розвиток усього колективу закладу;
• перетворення закладу освіти на «самооновлюючу організацію, що навчається»;
• перетворення культури закладу на культуру освітніх змін.

Освітня політика

Політика формує засади розвитку освіти, підготовки дітей і дорослих до активної участі у суспільному житті. Вона є інтегральною частиною соціальної політики держави. На практиці освітня політика означає діяльність держави у сфері освіти, скеровану на дотримання державних стандартів освіти, забезпечення її матеріально-технічними засобами, керівництво освітніми інституціями.

Аби сформувати освітню політику, слід ініціювати та впроваджувати зміни. На місцевому рівні органи місцевого самоврядування ухвалюють рішення та шукають ресурси для запровадження таких змін.

На рівні закладу освіти ухвалюють колегіальні рішення педагогічний колектив і батьківська громада. Трансформація закладу освіти та створення умов для інклюзивного навчання відбувається за взаємодії освітньої (педагоги, діти, батьки) та місцевої громад.

Інклюзивна практика

Впроваджувати інклюзивне навчання слід на рівні класу, у процесі навчальної діяльності, що передбачає надання всім дітям відповідної підтримки. Розвиваючи практику, спрямовану на поліпшення навчального досвіду для кожної дитини, врахуйте, що:

• ефективність навчальної діяльності дітей і ступінь їхнього залучення підвищується, якщо технологія організації заняття передбачає створення сприятливих умов із надання підтримки і водночас достатньо гнучка;
• педагоги мають працювати з дітьми, заохочуючи їх до формування дружніх зв’язків і позитивних стосунків; для цього педагог створює на занятті та в закладі освіти середовище з можливостями для позитивної соціальної взаємодії, яка відбувається природно;
• деякі діти потребують додаткової допомоги в налагодженні стосунків з однолітками. Взаємна підтримка і повага дітей одне до одного, незалежно від сформованих уявлень про статус і рівень здібностей, — важлива передумова набуття соціального досвіду, участі в освітньому процесі для засвоєння знань, умінь і навичок.

Інклюзивне навчання передбачає використання особистісно орієнтованого педагогічного підходу, індивідуалізації освітнього процесу, диференційоване викладання, яке дає змогу залучати до роботи над певним навчальним завданням усіх дітей та передбачає:

• представлення навчального змісту різними способами;
• подання різних варіантів для демонстрації знань, умінь і навичок, використання різних способів контролю;
• подання різних варіантів для залучення та мотивації.

За матеріалами інтернет-видань