Ми діти твої Україно

Сім’я, друзі, колектив, соціальна, культурна або професійна група, громада. З дитинства ми прагнемо мати приналежність і бути частиною певної групи. Малюк мріє про люблячу сім’ю. Учень про вірних і дружніх однокласників. Робітник бажає працювати у лояльній компанії з професійними та компетентними колегами. Ми також належимо до громад. Громада нашого двору або районна громада та інше. Так проявляється соціальний характер людської особистості. А що ж держава? Хіба громадянство це просто атрибут та запис у паспорті? Чи це все ж таки щось більше?

Приналежність людей до певної соціальної групи інколи вимірюється лише записом у відповідному документі. Відтак в кожній групі є люди з високим ступенем самопожертви на благо колективу. Вони лідери з активною позицією. Кістяк групи це люди які захоплені ідеєю громади. Це активісти, група підтримки та не байдужі. Звичайно присутні такі, що мають негативне ставлення або займають пасивну позицію щодо своєї соціальної групи. Чим більше даного контингенту тим менше згуртованість, цінність і важливість колективу.

Виходить, громадянство це не пустий звук чи запис. Це приналежність людини до громади у державному, національному та міжнародному масштабі. Виходить що це найвищий титул і велика відповідальність. Якщо кожен з нас сприйматиме цей атрибут на рівні гідності, патріотизму та сили державності, то й частка байдужого населення значно поменшає. Викинув сміття до урни, а не на тротуар; виконав правила дорожнього руху; підтримав нужденного; здобув перемогу; зробив винахід; склав патріотичного вірша… Все це сприятиме підвищенню темпів зростання твоєї країни у різних сферах. Нехай маленькими кроками, однак якщо ці кроки зробить кожен з її житель…

З дитинства ми прагнемо до згуртованості та приналежності до сильної групи. Допоможемо ж нашій державі стати сильною. Плекаймо Україну бо ми її діти.