ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ОРГАНІЗУВАТИ СВІЙ ЧАС

Сучасна дитина росте та розвивається у швидкозмінному середовищі. Щодня вона стикається зі стрімким потоком інформації, багато контактує в реальному й віртуальному світах. Аби стати успішною особистістю, їй потрібні знання та уміння, які б дали змогу застосовувати інформацію, керувати цими контактами.

Готувати дітей до дорослого життя у сучасних умовах треба вже у дошкільному віці. Від вміння організовувати свій час залежить подальший розвиток особистості, здатної орієнтуватись, творити, діяти в сучасному суспільстві.

Ефективно розв’язати питання організації свого часу допоможе  технологія тайм-менеджменту. Термін «Time Management» у перекладі з англійської мови означає «управління часом».

Уміння управляти своїм часом треба формувати вже в ранньому дитинстві. Тоді згодом діти навчаться раціонально планувати свої справи, дотримуватися їх логічної послідовності.

Звички дитини починають формуватися ще під час її пренатального розвитку. Зокрема звичка до режиму в немовляти залежить від способу життя його матері під час вагітності. Наприклад, якщо мати засинала пізно, не варто дивуватися, що дитину до першої години ночі неможливо приспати. Тому в перші місяці життя дитини важливо забезпечити правильний режим і дотримуватися його. Психологи відзначають: коли дитина знає, що певні події щоденного життя відбуватимуться в той самий час, вона почуватиметься в безпеці.

Важливо розуміти, що коло справ, які дитина починає виконувати самостійно, розширюється завдяки діям, які вона навчилася виконувати разом з батьками або іншими дорослими. За умови співпраці з дорослим дитина успішно починає виконувати те, чого вона раніше не могла зробити самостійно.

У дитини півторарічного віку починайте формувати уявлення про час через безпосереднє спілкування з нею в повсякденному житті. Спочатку підведіть її до розуміння того, що таке день і ніч. Звертайте увагу на те, що сонце світить вдень, а вночі темно. Вдень люди роблять багато справ, а вночі всі сплять.

Відтак у дитини двох років формуйте уявлення про пори року:

  • узимку— холодно, іде сніг, вода замерзла, треба надягати теплі шапку та куртку, взувати чобітки;
  • навесні— сніг тане, зеленіє листя, цвітуть дерева, повертаються птахи з теплих країв, можна надягати легку куртку, взувати кросівки;
  • улітку— спекотно, сонце гріє, треба надягати панамку, можна купатися в річці та ходити босоніж;
  • восени— листя жовтіє, йдуть дощі, холоднішає, треба надягати теплий одяг, взувати черевички тощо.

Поступово переходьте до ознайомлення з днями тижня та поняттями: сьогодні, завтра, зараз, ранок, вечір.

Дитина трьох років вже розуміє, що в неї є обов’язкові справи та вільний час. Обов’язкові — сніданок, заняття, прогулянки, обід, денний сон, вечеря. У вільний час можна самостійно обирати улюблені справи: грати в різні ігри, малювати, конструювати, дивитися картинки у книжках тощо. Навчайте дитину цього віку обирати та задумувати гру, запрошувати до гри інших дітей, розподіляти ролі, розгортати нескладний сюжет тощо. Продовжуйте формувати уявлення про ранок, день, вечір, ніч; сьогодні, завтра, вчора; було, є, буде; довго, недовго. Розповідайте про особливості пір року, порядок їх зміни.

Чотирирічна дитина більш самостійна в різних видах діяльності. Вона здатна обрати гру, домовитися з іншою дитиною. Вона вже розуміє найпростіші причинні зв’язки між явищами, які добре відомі їй із минулого досвіду.  Формуючи уявлення про час, спонукайте дитину правильно вживати слова, які позначають частини доби, слова було, буде, є, зараз, пізніше, після, раніше, до, рідко, часто. Під час сюжетних та конструкторських ігор навчайте планувати дії, проговорювати їх порядок, дотримуватися його.

Дитина п’яти років починає розуміти, що певні речі трапляються в певні дні. Наприклад, по суботах вона йде в гості до бабусі, а у вівторок та четвер відвідує басейн. Порушення режиму дня може викликати в неї хвилювання і тривогу. Тому, плануючи щось разом з дитиною, будьте послідовними і дотримуйтеся намічених планів. Передбачте альтернативні варіанти та ретельно продумайте хід форс-мажорних дій.

У цьому віці дитина здатна застелити ліжко, віднести та завантажити в посудомийну машину тарілку або помити її, допомогти завантажити пральну машину, витерти пил, приготувати деякі страви, погодувати домашніх тварин. Аби не гаяти час на безперервний контроль, стоячи «над душею» дитини, складіть алгоритми дій у малюнках чи схемах.

Щоб навчити дітей допомагати з домашніми справами, треба:

  • скласти список дій, з якими дитина може самостійно впоратися;
  • обрати дві-три справи, які дитина має навчитися виконувати самостійно;
  • продумати систему заохочень.

Дехто може зауважити, що тайм-менеджмент для дитини — це зарано. Проте дослідження науковців та досвід практиків свідчать про інше.

Навчити дитину планувати час можна у формі цікавої гри з таймером, будильником, годинником. Таймери і будильники слід використовувати для нагадування про початок чи закінчення певної справи: пора одягатися на прогулянку, час перегляду мультфільмів минув тощо. Це працює набагато ефективніше, ніж повторення по п’ять-десять разів фрази: «Та закінчуй вже!».

Під час ігор із обмеженим часом, коли за певний період потрібно виконати якесь завдання, доцільно використовувати пісковий годинник. Це розвиває у дітей почуття часу. Також можна допомогти дитині швидше впоратися із завданням в ігровій формі, використавши пісню чи знайому мелодію: «А чи зможеш ти скласти іграшки до закінчення твоєї улюбленої пісні?».

Під час виконання поточних справ науковці радять використовувати опорні картки. Так, картка із зображенням шафи може означати, що дитині потрібно скласти свої речі, а картка із зображенням резинової шапочки, — що час іти в басейн. Такі картки особливо актуальні зранку. Вони дають змогу перетворити ранкові збори на захопливу гру.

Діти вчаться на прикладі дорослих. Якщо  дитина звикла спостерігати за батьками, які планують справи, звіряються зі списком завдань і дотримуються режиму дня, вона буде із задоволенням їх наслідувати.

Надзвичайно важливо виховувати у дитини змалку здатність брати на себе відповідальність, не просто реагувати на події, а планувати своє життя. Завдання дорослих — власним прикладом демонструвати активну позицію, підказувати, підтримувати, підстраховувати дитину від можливої небезпеки.

Важливо, аби дитина орієнтувалася, в який день вона має відвідати спортивну секцію або музичну школу, а коли можна погуляти або сходити в гості до друзів. Планувати можна як в умовах закладу освіти, так і вдома на сімейній раді. Планування дасть змогу дорослим залучити дитину до спільної роботи, а також простимулює її швидко виконати завдання і піти відпочивати. Крім того, планування привчає до самоконтролю, аналізу ефективності своєї діяльності.

Науковці радять навчити дитину вести щоденник головних подій та успіху, щасливих моментів, досягнень. У таких щоденниках фіксують справи, якими дитина пишається, прописують пріоритетні цілі на майбутнє, складають план дій.

Досить ефективне колірне кодування: певна діяльність і кожна дія, пов’язана з нею, повинні мати свій колір. Цей колір застосовуйте у всьому. Наприклад, для музичної школи речі можуть бути червоного кольору: папка, зошит та інша атрибутика, а для басейну — зеленого. Так дитині буде легко зібрати свої речі. Вона вчитиметься отримувати задоволення від організованої діяльності.

Важливо, щоб кожна річ мала своє місце, а кожен член сім’ї — власний простір для верхнього одягу, ключів, портфеля, взуття та інших речей. Дитині можна допомогти з прибиранням кімнати, організувавши простір: корзини та коробки різного розміру для іграшок, взуття, приладдя для творчої діяльності тощо. Не забувайте, що ці ємкості мають бути різнокольоровими або мати яскраві знаки відмінності. З раннього віку дитину варто привчити до порядку на робочому місці.

Кожна дитина любить і вміє мріяти, а завдання дорослого полягає в тому, аби навчити її перетворювати мрії на конкретні цілі. Виготовте спільно з дитиною карту її бажань. Карту можна зробити з вирізаних картинок, а можна все намалювати.

Якщо дитина старанно дотримується складеного графіку, її необхідно заохочувати. Проведіть час разом, підіть до кінотеатру. Почитайте дитині книжку, яку вона обере. Сплануйте разом відпочинок за містом.

Привчаючи дитину до чогось нового, всі дії виконуйте разом з нею. Надавайте дитині самостійності в новій для неї справі поступово. Створюйте для дитини ситуації успіху. Організація часу — нелегка справа, яка потребує терпіння та певних зусиль як дитини, так і дорослого.

Не запитуйте у дитини, як у неї справи. Конкретизуйте запитання: «Як пройшов твій день?», «Розкажи, яка визначна подія відбулася у тебе сьогодні». Так ви знатимете, що відбувається у житті дитини, а вона навчиться відокремлювати головне від другорядного. У неї поступово сформуються життєві цінності.

Що раніше дитина почне раціонально організовувати час, то спокійніше й ефективніше пройдуть її шкільні роки. Вона не розгубиться у термінах, привчиться не запізнюватись та вчасно виконувати домашні завдання. Ваша дитина встигатиме на всі додаткові заняття та знайде час на відпочинок і гру.

 

 

За матеріалами освітніх сайтів