Індивідуальний навчальний план (далі — План) й індивідуальна навчальна програма (далі — Програма) є частинами Індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами. Розробляє їх команда психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами
в закладі загальної середньої та дошкільної освіти. До складу Команди супроводу дитини з особливими освітніми потребами  входять:

У закладі загальної середньої освіти:

• постійні учасники: директор або заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель початкових класів (класний керівник), вчителі, асистент вчителя, практичний психолог, соціальний педагог, вчитель-дефектолог (з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП), вчитель-реабілітолог та батьки або законні представники (далі - батьки) дитини з ООП тощо;
• залучені фахівці: медичний працівник закладу освіти, лікар, асистент дитини, спеціалісти системи соціального захисту населення, служби у справах дітей тощо.

У закладі дошкільної освіти:

• постійні учасники: директор або вихователь-методист, вихователь, асистент вихователя, практичний психолог, соціальний педагог, вчитель-дефектолог (з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП), вчитель-реабілітолог та батьки дитини з ООП тощо;
• залучені фахівці: медичний працівник закладу освіти, лікар, асистент дитини, спеціалісти системи соціального захисту населення, служби у справах дітей тощо.

Можна залучати фахівців з дефектологічною освітою (працівники спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів, навчально-реабілітаційних центрів, інклюзивних ресурсних центрів, з метою якісного вивчення можливостей і потреб учня та планування роботи з ним).

План

Індивідуальний навчальний план складають на основі Типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти відповідного рівня для дітей з особливими освітніми потребами з урахуванням рекомендацій психолого-медико-педагогічної консультації або інклюзивно-ресурсного центру.

У індивідуальному навчальному плані визначають:

• перелік навчальних предметів, послідовність їх вивчення;
• кількість годин, що відводять на вивчення кожного предмета за роками навчання;
• тижневу кількість годин.

У плані враховують додаткові години на індивідуальні та групові заняття, курси за вибором, факультативи тощо.

Також передбачають від 3 до 8 годин на тиждень (кількість годин визначають відповідні психолого-медико-педагогічні консультації або інклюзивно-ресурсні центри) для проведення корекційно-розвиткових  занять.

План затверджує керівник  закладу освіти.

Програма

Програму складають на основі типових навчальних програм закладів освіти, зокрема спеціальних, з відповідною їх адаптацією.

У  Програмі визначають:

• зміст, систему знань, навичок і вмінь, які мають опанувати учні в освітньому процесі з кожного предмета;
• зміст розділів і тем.

При  розробленні  Програми:

• педагоги аналізують, чи відповідають вимоги навчальної програми та методів, що використовують на уроках, актуальним і потенційним можливостям дитини з особливими освітніми потребами;
• фахівці оцінюють динаміку розвитку дитини, збирають відомості про її успіхи (учнівські роботи, результати спостережень педагогів, контрольні роботи, результати тестів тощо);
• визначають рівень сформованості знань, умінь і навичок учнів з особливими освітніми потребами для забезпечення позитивної мотивації навчання, інформування учнів про їх індивідуальні досягнення, визначення ефективності педагогічної діяльності вчителів.

Програму затверджує керівник закладу освіти

Для оцінювання індивідуальних досягнень учнів використовують метод портфоліо.

Портфоліо — це накопичувальна система оцінювання, що передбачає формування уміння учнів ставити цілі, планувати й організовувати власну навчальну діяльність; накопичення різних видів робіт, які засвідчують рух в індивідуальному розвитку; активну участь в інтеграції кількісних і якісних оцінок; підвищення ролі самооцінки.

Таке оцінювання передбачає:

• визначення критеріїв для включення учнівських напрацювань до портфоліо;
• форми подання матеріалу;
• спланованість оцінного процесу;
• елементи самооцінки з боку учня тощо.

У статті використано матеріали  Інни  ЛУЦЕНКО, наукового  співробітника лабораторії проблем інклюзивної освіти Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, а також інші матеріали  освітніх сайтів